Nynorskordboka
tuske 4
tuska
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tuskaå tuske | tuskar | tuska | har tuska | tusk!tuska!tuske! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tuska + іменник | tuska + іменник | den/det tuska + іменник | tuska + іменник | tuskande |
Походження
frå lågtysk; same opphav som tysk tauschen ‘byte’ og täuschen ‘svike’Значення та вживання
drive bytehandel (ofte med kjøpslåing og lureri);
Приклад
- tuske til seg ei klokke