Nynorskordboka
tuske 1
tuska
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tuskaå tuske | tuskar | tuska | har tuska | tusk!tuska!tuske! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tuska + іменник | tuska + іменник | den/det tuska + іменник | tuska + іменник | tuskande |
Походження
frå lågtysk; same opphav som tysk tauschen ‘byte’ og täuschen ‘svike’Значення та вживання
- drive bytehandel med kjøpslåing og lureri;
Приклад
- han tuska med reiserekningane
- drive med, ofte på si eller i skjul
Приклад
- ho tuskar litt med folkemusikk;
- tuske i faget
Фіксовані вирази
- tuske til segskaffe seg på uheiderleg vis;
lure til seg- ho tuska til seg det finaste kontoret;
- tuske til seg millionar