Nynorskordboka
trille 4
trilla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trillaå trille | trillar | trilla | har trilla | trill!trilla!trille! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trilla + іменник | trilla + іменник | den/det trilla + іменник | trilla + іменник | trillande |
Походження
av italiensk trillare; jamfør trille (2Значення та вживання
syngje eller spele triller
Приклад
- songarinna var god til å trille;
- fuglane trilla og song
- brukt som adjektiv:
- ein trillande lått