Nynorskordboka
toppmåle
toppmåla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å toppmålaå toppmåle | toppmåler | toppmålte | har toppmålt | toppmål! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| toppmålt + іменник | toppmålt + іменник | den/det toppmålte + іменник | toppmålte + іменник | toppmålande |
Значення та вживання
- måle med rikeleg mål (1;òg i overført tyding:
Приклад
- ein toppmålt idiot
- måle tømmer i den tynne enden