Nynorskordboka
tjuvkjenne
tjuvkjenna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tjuvkjennaå tjuvkjenne | tjuvkjenner | tjuvkjende | har tjuvkjent | tjuvkjenn! |
| tjuvkjente |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tjuvkjend + іменник | tjuvkjent + іменник | den/det tjuvkjende + іменник | tjuvkjende + іменник | tjuvkjennande |
| tjuvkjent + іменник | den/det tjuvkjente + іменник | tjuvkjente + іменник | ||
Значення та вживання
skulde nokon for å vere tjuv
Приклад
- bli tjuvkjend