Nynorskordboka
tingleggjere
tingleggjera
дієслово
розділений інфінітив: -a
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å tingleggjeraå tingleggjere | tingleggjer | tingleggjorde | har tingleggjort | tingleggjer! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
tingleggjord + іменник | tingleggjort + іменник | den/det tingleggjorde + іменник | tingleggjorde + іменник | tingleggjerande |
Значення та вживання
handsame levande vesen på same måten som ting (1, 3)
Приклад
- vi må passe på å ikkje tingleggjere dyra