Nynorskordboka
timje
timja
дієслово
розділений інфінітив: -a
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å timjaå timje | tim | timde | har timt | tim! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
timd + іменник | timt + іменник | den/det timde + іменник | timde + іменник | timjande |
Значення та вживання
ane langt borte;
Приклад
- vi kom så langt ut at vi timde ikkje landet