Nynorskordboka
tilkjenne
tilkjenna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilkjennaå tilkjenne | tilkjenner | tilkjende | har tilkjent | tilkjenn! |
| tilkjente |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilkjend + іменник | tilkjent + іменник | den/det tilkjende + іменник | tilkjende + іменник | tilkjennande |
| tilkjent + іменник | den/det tilkjente + іменник | tilkjente + іменник | ||
Значення та вживання
la få ved dom;
Приклад
- tilkjenne sakskostnader