Nynorskordboka
teite
teita
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å teitaå teite | teitar | teita | har teita | teit!teita!teite! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| teita + іменник | teita + іменник | den/det teita + іменник | teita + іменник | teitande |
Походження
frå engelsk, jamfør teitЗначення та вживання
- gjere stram;
Приклад
- teite eit vant;
- du må teite skruen betre
- bli stram eller spent
Приклад
- kjettingen teitar