Nynorskordboka
søgje
søgja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å søgjaå søgje | søgjer | søgde | har søgd | søg! |
| har søgt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| søgd + іменник | søgd + іменник | den/det søgde + іменник | søgde + іменник | søgjande |
| søgt + іменник | ||||
Походження
samanheng med gammalengelsk swegan ‘ljome’Значення та вживання
- om vind og sjø: suse (1), tyte (2, 1)
- høyrast som ei mumling eller utydeleg snakk av mange
- snakke (høgmælt og lenge)