Nynorskordboka
sæte 2
sæta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sætaå sæte | sæter | sætte | har sætt | sæt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sætt + іменник | sætt + іменник | den/det sætte + іменник | sætte + іменник | sætande |
Походження
norrønt sæta ‘lure, gjete på’; samanheng med sitjeЗначення та вживання
- akte på, rette seg etter, lyde
Приклад
- eg sæter det ikkje
- vere å akte på;ha noko å seie
Приклад
- det sæter ikkje – det er ingenting å rette seg etter