Nynorskordboka
supplikkere
supplikkera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å supplikkeraå supplikkere | supplikkerer | supplikkerte | har supplikkert | supplikker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| supplikkert + іменник | supplikkert + іменник | den/det supplikkerte + іменник | supplikkerte + іменник | supplikkerande |
Походження
frå latin ‘bønfalle’Значення та вживання
om eldre forhold: (audmjukt) søkje om ei stilling, ein føremon eller liknande