Nynorskordboka
støye
støya
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å støyaå støye | støyar | støya | har støya | støy!støya!støye! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| støya + іменник | støya + іменник | den/det støya + іменник | støya + іменник | støyande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
Приклад
- ungane lo og støya;
- motoren støyar heilt forferdeleg
- brukt som adjektiv:
- støyande lått;
- musikken var skrekkeleg støyande