Nynorskordboka
stulle
stulla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stullaå stulle | stullar | stulla | har stulla | stull!stulla!stulle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stulla + іменник | stulla + іменник | den/det stulla + іменник | stulla + іменник | stullande |
Походження
samanheng med stolle (2Значення та вживання
pusle, stelle
Приклад
- gå og stulle for seg sjølv;
- stulle og stelle;
- han stullar med så mangt