Nynorskordboka
strigle 2
strigla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å striglaå strigle | striglar | strigla | har strigla | strigl!strigla!strigle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| strigla + іменник | strigla + іменник | den/det strigla + іменник | strigla + іменник | striglande |
Значення та вживання
- kjemme, glatte og reinske hårdekket på husdyr (særleg hest) med strigle (1
- i overført tyding: stelle og rydde
Приклад
- strigle huset
- brukt som adjektiv:
- strigla, grøne plenar;
- ha eit strigla ytre