Nynorskordboka
strande
stranda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å strandaå strande | strandar | stranda | har stranda | strand!stranda!strande! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stranda + іменник | stranda + іменник | den/det stranda + іменник | stranda + іменник | strandande |
Походження
av strandЗначення та вживання
- gå, drive på grunn
- fartøyet stranda
- i overført tyding:
- heile tiltaket stranda (på grunn av dårleg planlegging) – mislykkast (på grunn av dårleg planlegging)