Nynorskordboka
staure
staura
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stauraå staure | staurar | staura | har staura | staur!staura!staure! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| staura + іменник | staura + іменник | den/det staura + іменник | staura + іменник | staurande |