Nynorskordboka
spækje, spæke
spækja, spæka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spækaå spæke | spæker | spækte | har spækt | spæk! |
| å spækjaå spækje | spækjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spækt + іменник | spækt + іменник | den/det spækte + іменник | spækte + іменник | spækande |
| spækjande | ||||
Походження
opphavleg ‘bli tørr og sprø’Значення та вживання
få ei isskorpe på seg;
fryse, stivne
Приклад
- det kjem til å spækje på i natt;
- det spækjer på ruta