Nynorskordboka
sprette 2
spretta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sprettaå sprette | sprettarspretter | sprette | har sprett | sprett! |
| sprettar | spretta | har spretta | sprett!spretta!sprette! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sprett + іменник | sprett + іменник | den/det sprette + іменник | sprette + іменник | sprettande |
| spretta + іменник | spretta + іменник | den/det spretta + іменник | spretta + іменник | |
Походження
norrønt spretta, opphavleg ‘få til å sprette’Значення та вживання
- skjere opp
Приклад
- sprette saumen på jakke
- byrje på;opne
Приклад
- han sprette ei flaske vin