Nynorskordboka
sorti
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein sorti | sortien | sortiar | sortiane |
Походження
frå fransk, av sortir ‘gå ut’Значення та вживання
bortgang eller utgang, særleg frå ei scene;
det å gå av frå ei stilling eller avslutte ein karriere;
avslutning
Приклад
- ein verknadsfull sorti;
- ein trist sorti