Nynorskordboka
snure
snura
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snuraå snure | snurar | snura | har snura | snur!snura!snure! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snura + іменник | snura + іменник | den/det snura + іменник | snura + іменник | snurande |
Значення та вживання
lage, leggje snur på