Nynorskordboka
snirkle
snirkla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snirklaå snirkle | snirklar | snirkla | har snirkla | snirkl!snirkla!snirkle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snirkla + іменник | snirkla + іменник | den/det snirkla + іменник | snirkla + іменник | snirklande |
Значення та вживання
- særleg refleksivt: fare, flytte seg i snirklar, ringar
- røyken snirkla seg til vêrs
- i overført tyding:
- snirkle seg gjennom pensum