Nynorskordboka
sniffe
sniffa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sniffaå sniffe | sniffar | sniffa | har sniffa | sniff!sniffa!sniffe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sniffa + іменник | sniffa + іменник | den/det sniffa + іменник | sniffa + іменник | sniffande |
Походження
av engelsk sniff ‘snuse (inn)'Значення та вживання
- lukte eller snuse
Приклад
- hunden sniffar og snusar på alt
- innta pulver eller damp gjennom nasen
Приклад
- sniffe kokain;
- sniffe lynol