Nynorskordboka
smeise
smeisa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smeisaå smeise | smeisarsmeiser | smeiste | har smeist | smeis! |
| smeisar | smeisa | har smeisa | smeis!smeisa!smeise! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smeist + іменник | smeist + іменник | den/det smeiste + іменник | smeiste + іменник | smeisande |
| smeisa + іменник | smeisa + іменник | den/det smeisa + іменник | smeisa + іменник | |
Походження
truleg frå tysk schmeissenЗначення та вживання
daske, slå, smekke
Приклад
- smeise til nokon;
- smeise på hesten