Nynorskordboka
slute
sluta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slutaå slute | slutarsluter | slutte | har slutt | slut! |
| slutar | sluta | har sluta | slut!sluta!slute! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slutt + іменник | slutt + іменник | den/det slutte + іменник | slutte + іменник | slutande |
| sluta + іменник | sluta + іменник | den/det sluta + іменник | sluta + іменник | |
Походження
norrønt slútaЗначення та вживання
henge ned, vere nedbøygd, lute
Приклад
- greinene på trea sluter av all snøen