Nynorskordboka
slegge 2, sleggje 2
slegga, sleggja
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å sleggaå slegge | sleggar | slegga | har slegga | slegg!slegga!slegge! |
å sleggjaå sleggje | sleggjar | sleggja | har sleggja | slegg!sleggja!sleggje! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
slegga + іменник | slegga + іменник | den/det slegga + іменник | slegga + іменник | sleggande |
sleggja + іменник | sleggja + іменник | den/det sleggja + іменник | sleggja + іменник | sleggjande |
Значення та вживання
hamre, slå med sleggje (1, 1);
banke hardt