Nynorskordboka
slamre
slamra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slamraå slamre | slamrar | slamra | har slamra | slamr!slamra!slamre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slamra + іменник | slamra + іменник | den/det slamra + іменник | slamra + іменник | slamrande |
Походження
lydord; samanheng med slemme (2Значення та вживання
slengje eller dingle hit og dit så det bråkar eller smell;
bråke, knake, smelle
Приклад
- eit ope glas stod og slamra i vinden;
- slamre att døra