Nynorskordboka
skute 2
skuta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skutaå skute | skuter | skutte | har skutt | skut! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skutt + іменник | skutt + іменник | den/det skutte + іменник | skutte + іменник | skutande |
Походження
norrønt skúta; av skut (1Значення та вживання
henge utover;
stikke fram
Приклад
- berget skuter fram over vegen