Nynorskordboka
skuffe 4
skuffa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skuffaå skuffe | skuffar | skuffa | har skuffa | skuff!skuffa!skuffe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skuffa + іменник | skuffa + іменник | den/det skuffa + іменник | skuffa + іменник | skuffande |
Походження
av lågtysk schoven ‘bedra’Значення та вживання
ikkje svare til det ein hadde vona
Приклад
- bli skuffa over noko;
- du skuffar meg om du ikkje kjem på festen