Nynorskordboka
skjegge, skjeggje
skjegga, skjeggja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skjeggaå skjegge | skjeggar | skjegga | har skjegga | skjegg!skjegga!skjegge! |
| å skjeggjaå skjeggje | skjeggjar | skjeggja | har skjeggja | skjegg!skjeggja!skjeggje! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skjegga + іменник | skjegga + іменник | den/det skjegga + іменник | skjegga + іменник | skjeggande |
| skjeggja + іменник | skjeggja + іменник | den/det skjeggja + іменник | skjeggja + іменник | skjeggjande |
Значення та вживання
- bli skjeggete
- rake skjegget av;
Приклад
- skjegge seg