Nynorskordboka
blinde 2
blinda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å blindaå blinde | blindar | blinda | har blinda | blind!blinda!blinde! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| blinda + іменник | blinda + іменник | den/det blinda + іменник | blinda + іменник | blindande |
Походження
norrønt blindaЗначення та вживання
- gjere blind (1)
Приклад
- blinde med å stikke ut auga
Приклад
- ho vart blinda av snøfoket