Nynorskordboka
sjaue
sjaua
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjauaå sjaue | sjauar | sjaua | har sjaua | sjau!sjaua!sjaue! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjaua + іменник | sjaua + іменник | den/det sjaua + іменник | sjaua + іменник | sjauande |
Походження
av sjauЗначення та вживання
- arbeide hardt;kave (med å flytte noko)
Приклад
- sjaue på bryggja
- bråke, larme, ståke