Nynorskordboka
simultan
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| simultan | simultant | simultane | simultane |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| simultanare | simultanast | simultanaste |
Походження
frå mellomalderlatin; av latin simul ‘samstundes’Значення та вживання
som går føre seg eller finst samstundes med noko anna
Приклад
- ein simultan analyse;
- simultane åtak i fleire byar