Nynorskordboka
settle
settla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å settlaå settle | settlar | settla | har settla | settl!settla!settle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| settla + іменник | settla + іменник | den/det settla + іменник | settla + іменник | settlande |
Походження
engelskЗначення та вживання
slå seg ned, kolonisere