Nynorskordboka
senge, sengje
senga, sengja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sengaå senge | sengar | senga | har senga | seng!senga!senge! |
| å sengjaå sengje | sengjar | sengja | har sengja | seng!sengja!sengje! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| senga + іменник | senga + іменник | den/det senga + іменник | senga + іменник | sengande |
| sengja + іменник | sengja + іменник | den/det sengja + іменник | sengja + іменник | sengjande |
Походження
av sengЗначення та вживання
gå til sengs;
leggje seg
Фіксовані вирази
- senge samanliggje saman