Nynorskordboka
seise 2
seisa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å seisaå seise | seisar | seisa | har seisa | seis!seisa!seise! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| seisa + іменник | seisa + іменник | den/det seisa + іменник | seisa + іменник | seisande |
Походження
gjennom lågtysk og nederlandsk; av engelsk seize ‘gripe’Значення та вживання
- stryke ei lim- eller lakkløysning på flater som skal målast
- i sjømannsspråk: surre saman, binde