Nynorskordboka
seigne
seigna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å seignaå seigne | seignar | seigna | har seigna | seign!seigna!seigne! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| seigna + іменник | seigna + іменник | den/det seigna + іменник | seigna + іменник | seignande |
Значення та вживання
bli seig(are)
Приклад
- tørrhøy seignar i dogga