Nynorskordboka
røyte 3
røyta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røytaå røyte | røyter | røytte | har røytt | røyt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røytt + іменник | røytt + іменник | den/det røytte + іменник | røytte + іменник | røytande |
Походження
norrønt reyta ‘rive av’, opphavleg ‘få til å losne’Значення та вживання
- felle hår
Приклад
- hunden røyter
- få til å rotne eller til å løyse seg opp
Приклад
- regnet røyter høyet
- dovne seg, sove lenge
Приклад
- liggje og røyte seg
Фіксовані вирази
- røyte skinnbløyte skinn slik at håra losnar