Nynorskordboka
røte
røta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røtaå røte | røter | røtte | har røtt | røt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røtt + іменник | røtt + іменник | den/det røtte + іменник | røtte + іменник | røtande |
Походження
norrønt rǿta ‘ta opp med rota’Фіксовані вирази
- røte segutvikle røter og byrje å vekse;
slå rot (1)- stiklingen har røtt seg