Nynorskordboka
rutsje
rutsja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rutsjaå rutsje | rutsjar | rutsja | har rutsja | rutsj!rutsja!rutsje! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rutsja + іменник | rutsja + іменник | den/det rutsja + іменник | rutsja + іменник | rutsjande |
Походження
frå tyskЗначення та вживання
- gli snøgt;rase (2, 1), skli
Приклад
- snøen rutsja utfor taket;
- rutsje nedover bakken
- i overført tyding: falle raskt
Приклад
- prisane rutsjar nedover