Nynorskordboka
rute 5
ruta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rutaå rute | rutar | ruta | har ruta | rut!ruta!rute! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ruta + іменник | ruta + іменник | den/det ruta + іменник | ruta + іменник | rutande |
Походження
truleg av lågtysk ruten ‘flakke ikring og røve’; òg samanheng med norrønt hrióta ‘fare fram’Значення та вживання
tumle, bråke, ståke, svire