Nynorskordboka
runke
runka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å runkaå runke | runkar | runka | har runka | runk!runka!runke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| runka + іменник | runka + іменник | den/det runka + іменник | runka + іменник | runkande |
Значення та вживання
om mann: onanere