Nynorskordboka
rumle
rumla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rumlaå rumle | rumlar | rumla | har rumla | ruml!rumla!rumle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rumla + іменник | rumla + іменник | den/det rumla + іменник | rumla + іменник | rumlande |
Походження
lydordЗначення та вживання
gje frå seg ein hol lyd;
Приклад
- det rumla i magen;
- trafikken rumlar