Nynorskordboka
rotte 2
rotta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rottaå rotte | rottar | rotta | har rotta | rott!rotta!rotte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rotta + іменник | rotta + іменник | den/det rotta + іменник | rotta + іменник | rottande |
Походження
frå tysk, av Rotte ‘skare, bande’Фіксовані вирази
- rotte seg samanslå seg saman for å skade nokon, gjere ugagn eller liknande