Nynorskordboka
resistere
resistera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resisteraå resistere | resisterer | resisterte | har resistert | resister! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resistert + іменник | resistert + іменник | den/det resisterte + іменник | resisterte + іменник | resisterande |
Походження
frå latin ‘bli ståande, setje seg imot’Значення та вживання
gjere motstand