Nynorskordboka
resipere
resipera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resiperaå resipere | resiperer | resiperte | har resipert | resiper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resipert + іменник | resipert + іменник | den/det resiperte + іменник | resiperte + іменник | resiperande |
Походження
frå latin ‘ta imot’Значення та вживання
- innføre, ta opp i eit selskap eller ein orden
- tileigne seg;sanse