Nynorskordboka
rekvirere
rekvirera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rekvireraå rekvirere | rekvirerer | rekvirerte | har rekvirert | rekvirer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rekvirert + іменник | rekvirert + іменник | den/det rekvirerte + іменник | rekvirerte + іменник | rekvirerande |
Походження
av latin requirere ‘leite etter, krevje’Значення та вживання
- krevje at noko blir stilt til rådvelde
Приклад
- rekvirere skyss
Приклад
- dei rekvirerte varer frå kjøpmannen
- krevje at noko blir tillyst eller sett i verk
Приклад
- rekvirere tvangsauksjon