Nynorskordboka
reime
reima
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reimaå reime | reimar | reima | har reima | reim!reima!reime! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reima + іменник | reima + іменник | den/det reima + іменник | reima + іменник | reimande |
Значення та вживання
feste med reim (1);
knyte (sko)