Nynorskordboka
ralle 1
ralla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rallaå ralle | rallar | ralla | har ralla | rall!ralla!ralle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ralla + іменник | ralla + іменник | den/det ralla + іменник | ralla + іменник | rallande |
Походження
dansk; jamfør ralle (2Значення та вживання
gje frå seg ein gurglande eller surklande lyd (når ein pustar)
Приклад
- han seig saman og ralla
- brukt som adjektiv:
- ein rallande dødslyd