Nynorskordboka
påvise
påvisa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påvisaå påvise | påviser | påviste | har påvist | påvis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påvist + іменник | påvist + іменник | den/det påviste + іменник | påviste + іменник | påvisande |
Значення та вживання
prove eksistensen av noko;
syne, ettervise
Приклад
- påvise feil i utrekningane;
- det vart påvist smitte hos fleire dyr