Nynorskordboka
pådra, pådrage
pådraga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pådra | pådrar | pådrog | har pådradd | pådra! |
| har pådratt | ||||
| pådreg | har pådrege | |||
| å pådragaå pådrage | pådrag! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pådradd + іменник | pådradd + іменник | den/det pådradde + іменник | pådradde + іменник | pådragande |
| pådratt + іменник | pådratt + іменник | den/det pådratte + іменник | pådratte + іменник | |
| pådregen + іменник | pådrege + іменник | den/det pådregne + іменник | pådregne + іменник | |
Фіксовані вирази
- pådra segskaffe seg;
måtte finne seg i- pådra seg sjukdom;
- ho pådreg seg ansvar;
- han pådrog seg stor gjeld